БУДНІ ГОРОДЯН НАДТОНКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ
Три тантри
Тантра 1
У старій бібліотеці
Що за сірим деревом
Читає по книжці щодня
Монах-розпусник Ну
Але книжок щодня
Стає все більше
На диво монахові
Віднеси цю тантру
Мешканцям темних кварталів
Протягом трьох годин.
Тантра 2
На нашу гору
Впав туман
І перестало
Бути видно
Чи це ти
Чи вчитель
Хоча яка
Різниця зараз
Вранці?
Переклади цю тантру
На гумовий човен
І спусти вниз Прутом.
Тантра 3
Як і перед-
Бачено, по смерті
Монах-розпусник Ну
Вперше спустився під землю,
А там по тунелях
Іде дрібний сніг
І табло показує
Надто довгі цифри.
«Все ясно!
Сила дня
Більше не дорівнює
Силі ночі!»
Підсумував
Ну.
Знаєш,
Зроби з цією тантрою
Що хочеш.
БУДНИ ГОРОЖАН СВЕРХТОНКОЙ ОРГАНИЗАЦИИ
Три тантры
Тантра 1
В библиотеке древней
Что за серым деревом
Читает по книжке ежедневно
Монах-развратник Ну
А книг с каждым днём
Становится всё больше
На удивленье монаху
Отнеси эту тантру
Жителям тёмных кварталов
В течение трёх часов.
Тантра 2
На нашу гору
Лёг туман
И стало вовсе
Непонятно
Учитель это
Или ты
Хотя какая разница
Сейчас с утра?
Переложи эту тантру
На резиновый плот
И спусти вниз Прутом.
Тантра 3
Как и пред-
Определено, после смерти
Монах-развратник Ну
Впервые спустился под землю,
А там по туннелям
Идёт мелкий снег
И табло показывает
Слишком длинные числа.
«Всё ясно!
Сила дня
больше не равняется
Силе ночи!»
Подытожил
Ну.
Знаешь,
Сделай с этой тантрой
Что хочешь.
Танка
Поглянь на СБУ
Вечірнє й млосне:
Всі фіранки жовті
А одна —
Зелена.
Танка
Взгляни как СБУ
Ночами млеет
Желты все занавески
А одна —
Как зелень.
Недолімерик
Один сказати б клошар із Кентуккі
Дуже любив звуки
А найхарактерніші й найцікавіші
Ховав у хрусткі шкатулки
І майже не казав про це глузливим дітям
Білявий клошар із Кентуккі.
Недолимерик
Один скажем так клошар из Кентукки
Очень любил звуки
А характернейшие интереснейшие
Прятал в хрустящих шкатулках
И почти не говорил о них вредным детям
Белобрысый клошар из Кентукки.
Глокі курви
(перед побаченням)
Курв:
Схід згортає
Вікна в рулони
Рулони вікон
Згорнуті сходом
Дерева в джинсах
Білих
Щоб убили
Жуків
Вулиці
Чекають
На світанку
На машинну
Ширку
Треба швидше
Треба швидше
Бо поїзд із
Уже в Карачівці.
Курва:
На трипер хворі жовті очі поїзда
Уже на твоїй шиї плюшовий аркан
А погляд досі по стовбах собачих котиться
Ага! Забув, що ти є партизан?
Що в кожного дядька —
Цитата з Ліста
А в кожної тітки —
Цитата з Фройда?!?!?!
Глокие курвы
(перед свиданием)
Курв:
Восход сворачивает
Окна в рулоны
Рулоны окон
Свёрнуты восходом
Деревья в джинсах
Белых
Чтоб убили
Жуков
Улицы
Ждут
На рассвете
Машинную
Ширку
Надо быстрее
Надо быстрее
Ведь поезд из
Уже в Карачёвке.
Курва:
Желты глаза больного гонореей поезда
На твоей шее уже плюшевый аркан
А взгляд всё по столбам собачьим носится
Ага! Забыл, что ты здесь партизан?
Что у каждого дядьки —
Цитата из Листа
А у каждой тётки —
Цитата из Фрейда?!?!?!
І ти
Так і дощ
Стиха
Морочить голову
Так і ти Олег
З килимом
Граєш у вірю-не-вірю.
И ты
Так и дождь
Тихо
Морочит голову
Так и ты Олег
С ковром
Играешь в верю-не-верю.
Станси станції
площо повстання!
скрипучий колодязе!
я 100 років
тебе не нюхав!
я лежу
на блакитнім простирадлі
мов кудлатий листок на
великій
вересневій річці
й ні про що не сплю
крім тебе
перше й останнє коло!
Стансы станции
площадь восстания!
скрипучий колодец!
я 100 лет
тебя не нюхал
я лежу
на голубой простыне
как лохматый листок на
сегодняшней
сентябрьской реке
и ни о чём не сплю
кроме тебя
первый и последний круг!
Повернення Пенелопи
Четвертого дня
Першої декади
Сьомого місяця
Третього року
Пенелопа зібрала всі потрібні речі
Зброю
Плаття
Воду
М’ясо
І рушила кораблем у відкрите море
Ти знаєш ці гнутоносі кораблі
За малюнками на нашім рудуватім кратері
Безглуздо щось у ньому зберігати
Хіба що золотаві лушпайки
Корабель Пенелопи
Розбився об першу ж зустрічну скелю
Зламав і ребра і стебло
Вигнувся ніби побачив ворожу лисицю
Хруснув ніби згодився здався спустив тускне «arrah»
Та поплив на дно
Й тепер Пенелопа лежить у солоній труні
Не проб’єш
Не процілуєш
А за життя її душа
Була зеленим пагорбом
Між ним повзла улоговина чимось твердим устелена
Тут сіявся щебінь
Тюкали інші пташки
І час від часу проїздили електрички
Що на їхніх дахах
Незвичнонетривкі
Нетещотравки
Рум’янились
Квіти аґрусу.
Возвращение Пенелопы
Четвёртого дня
Первой декады
Седьмого месяца
Третьего года
Пенелопа собрала все нужные вещи
Оружие
Платья
Воду
Мясо
И направила корабль в открытое море
Ты знаешь эти гнутоносые корабли
По рисункам на нашем рыжеватом кратере
Бессмысленно что-то в нём хранить
Разве что золотую мишуру
Корабль Пенелопы
Разбился о первую же встречную скалу
Сломал и рёбра и стебель
Выгнулся будто увидел вражью лисицу
Хрустнул будто согласился сдался спустил тоскливое «arrah»
И пошёл на дно
И теперь Пенелопа лежит в солёном гробу
Не пробьёшь
Не процелуешь
А при жизни её душа
Была зелёным холмом
Между ним ползла ложбина чем-то твёрдым устелена
Тут сеялся щебень
Тюкали другие птички
И время от времени проезжали электрички
На крышах которых
Непривычнократки
Неточтотравки
Румянились
Цветы крыжовника.
5759
Бігає тхір
По кімнаті — кигиче.
Не плач!
Не хвилюйся!
Пройде шеват —
Ще й буде на ранок
Смажена риба
І польський джаз.
5759
Бегает хорь
По квартире — курлычет
Не плачь!
Не волнуйся!
Пройдёт шеват —
Будет на утро
Тушёная рыба
И польский джаз.
Обережно
мммм
а
ха
нуууууу
пока
от і зачинилися
двері.
Осторожно
мммм
а
ха
нуууууу
пока
вот и закрылись
двери.
Переводы Натальи Бутырской
Вишні
Я гасаю
У морі каміння
Й не дуже розлогих
Невисоких дерев.
Я хапаюсь за гілки,
Кусаю
Вперемішку із листям
Кусючі сонечки — вишні,
Що гойдаються так соковито.
Я по-своєму щасливий,
Я не засуджую себе.
Вишни
Я шныряю
В море камней
И не больно слишком раскидистых
Невысоких деревьев.
Я цепляюсь за ветки,
Кусаю
Вперемешку с листвой
Кусачих божьих коровок —
Вишни.
Они шевелятся так сочно.
Я по-своему счастлив,
Я не осуждаю себя.
Промінь і пудра
Метробудову засипає пудра
Прожектори фарбують чорні хутра
Багатовухих женихів — котів
І марсіянські пагорби слідів.
Луч и пудра
На метростройку пудрой ляжет снег
Прожектора раскрасят чёрный мех
Пушистоухих женихов — котов
Средь марсианских холмиков-следов.
На висотних кранах
На висотних кранах завжди холод
Завжди крижані маратові сліди
Завжди дальній сніг
І світять
Сторожові вогні
А червневий кажан примерз вухом
До правил
Експлуатації.
На высотных кранах
На высотных кранах вечный холод
Вечно ледяной Маратов след
Вечно дальний снег
Сторожевые
Светятся
Огни
А июньская летучая мышь
Примёрзла ухом
К правилам
Эксплуатации
Уперше
Папірці від морозива
Стрибають, як жаби,
Й, певно, дивуються:
Це —
Їхній перший дощ.
Впервые
Обёртки мороженого
По-лягушачьи скачут
И, должно быть, удивляются:
Это —
Их первый дождь.
Старий світ
н й
е а
б р
о к
затулився
мокрим
щитом
а в старого світу
з захисту — тільки кульбаби...
що б не робили будівельниці —
все на краще
лише трохи шкода
провінційний модерн —
усе ж йому 100 років і в ньому живуть ящірки...
Старый свет
и з
р о
о н
г т
заслонился
мокрым щитом
а у старого света
только и защиты — что одуванчики...
что бы ни делали строительницы —
всё к лучшему
только немного жаль
провинциальный модерн —
всё-таки ему 100 лет и внутри живут ящерицы...
Природна перешкода
Сніг іде —
Повільний і великий,
Іде так багато,
Що цілком можливо,
Що ми не зможем
Піти на референдум.
Природное препятствие
Снег идёт —
Медлительный и крупный,
И его так много,
Что, возможно,
Даже не пойдём
На референдум.
Останній день
Не було
Ні ангелів, ні труб,
Була салатова блискавка,
Чорна трава —
Заглядала
В вікна,
А на даху
Ситий з голодним
Починали розуміти
Одне одного.
Последний день
И не было
Ни ангелов, ни труб,
Лишь молния салатовая
С чёрной травой —
Глядевшей в окна,
А на крыше
Друг друга
Начинали понимать
Голодный с сытым.
Старий поліційний катер
Закохана збира понад пляжем гриби,
Срібними очима дивиться в плями річки,
Усе так просто й грудь фосфориться, всередині ж,
Наче в старому поліційному катері, —
Палаючий порожняк.
Старый полицейский катер
Влюблённая ищет за пляжем грибы,
Серебряным взглядом по речке ширяя
Всё ништяк, и светится грудь, а внутри неё,
Как в катере старом —
Пылающий порожняк.
Переводы Натальи Бельченко
|
